Цнотливі американці
Nov. 9th, 2009 | 03:25 pm

Ось цей фотопортрет Трумена Капоте зчинив 1947 року страшенний скандал - і обурив цілу купу пересічних американців, тому що письменник виглядав на фото "as if he were dreamily contemplating some outrage against conventional morality" (наче він вимріює якесь нахабне порушення загальноприйнятих норм моралі). Цю незрівнянну фразу, що майже не надається до перекладу, між іншим, взято просто з "Лос-Анджелес Таймз" :)
А ось Енді Воргол був у захваті - і згодом присвятив Трумену свою першу персональну виставку у Нью Йорку.
О темпора, о морес :)
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {3} | Add to Memories | Tell a Friend
Маріо Бенедетті, уругвайський поет
Nov. 8th, 2009 | 05:43 pm
"Антологія латиноамериканської поезії" 1975 року видання піймалася в мої сіті під час чергового набігу на львівські букіністичні розкладки. Завдяки цій книзі я відкрила для себе ще одного прекрасного поета. Поета, якого, виявляється, не стало в травні цього року.
АНГЕЛУС
Это и есть судьба? Кто мне подтвердит?
Смотреть на дождь сквозь перевернутые литеры,
на стену с пятнами, похожими на лица знаменитостей,
на крыши автобусов, сверкающих, как рыбы,
на тоску, пропитанную автосиренами.
Ни неба,
ни горизонта.
Только большой стол, общий для всех,
и стул,
вращающийся, когда я хочу исчезнуть.
Странно, что где-то у кого-то есть время грустить;
здесь всегда слышатся звонок, телефон, приказ
и, конечно, запрещается плакать над бумагами,
потому что нехорошо, когда расплываются чернила.
ВРЕМЯПРЕПРОВОЖДЕНИЕ
Когда мы были детьми
старикам было тридцать
океаном была лужа
смерти просто-напросто
не было
Когда мы подросли
старикам стало сорок
океаном стал пруд
смерть - просто
словом
Когда мы стали мужьями
старикам стало под пятьдесят
океаном стало озеро
смерть стала смертью
других
Теперь когда мы старше
нас настигает правда
океан становится океаном
а смерть становится
нашей
АНГЕЛУС
Это и есть судьба? Кто мне подтвердит?
Смотреть на дождь сквозь перевернутые литеры,
на стену с пятнами, похожими на лица знаменитостей,
на крыши автобусов, сверкающих, как рыбы,
на тоску, пропитанную автосиренами.
Ни неба,
ни горизонта.
Только большой стол, общий для всех,
и стул,
вращающийся, когда я хочу исчезнуть.
Странно, что где-то у кого-то есть время грустить;
здесь всегда слышатся звонок, телефон, приказ
и, конечно, запрещается плакать над бумагами,
потому что нехорошо, когда расплываются чернила.
ВРЕМЯПРЕПРОВОЖДЕНИЕ
Когда мы были детьми
старикам было тридцать
океаном была лужа
смерти просто-напросто
не было
Когда мы подросли
старикам стало сорок
океаном стал пруд
смерть - просто
словом
Когда мы стали мужьями
старикам стало под пятьдесят
океаном стало озеро
смерть стала смертью
других
Теперь когда мы старше
нас настигает правда
океан становится океаном
а смерть становится
нашей
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {2} | Add to Memories | Tell a Friend
Leda and the Swan
Nov. 5th, 2009 | 08:42 pm
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {1} | Add to Memories | Tell a Friend
Театральна інтерпретація
Nov. 5th, 2009 | 01:26 pm
Московський театр "Майстерня Петра Фоменка" поставив шестигодинну виставу за "Улісом" Джойса.
Хочу!
http://fomenko.theatre.ru/performance/u lisses/
Хочу!
http://fomenko.theatre.ru/performance/u
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {3} | Add to Memories | Tell a Friend
the ultimate Bowie )
Nov. 3rd, 2009 | 12:58 pm
Сьогоднішній сніг і прозорість повітря надзвичайно пасують до цієї пісні - чи вона до них?
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {4} | Add to Memories | Tell a Friend
Мар'яна
Nov. 2nd, 2009 | 03:14 pm

спасибі за чудове фото Сергію Огороднику
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {10} | Add to Memories | Tell a Friend
Уліс
Nov. 2nd, 2009 | 01:05 pm
Беруся до перекладу Тенісонового "Уліса". Не могла спокійно проминути.
...I am a part of all that I have met;
Yet all experience is an arch wherethro'
Gleams that untravell'd world whose margin fades
For ever and forever when I move...
http://rpo.library.utoronto.ca/poem/219 1.html
...I am a part of all that I have met;
Yet all experience is an arch wherethro'
Gleams that untravell'd world whose margin fades
For ever and forever when I move...
http://rpo.library.utoronto.ca/poem/219
Ланка | Обуритися письмово | Add to Memories | Tell a Friend
в процесі
Oct. 31st, 2009 | 11:06 pm
3.
кому ти розповіси про зелені стебла
про те як їх страшно різати як болить їм
хлопчик що приходив ночами в ліжко до тебе
розчинився у перших променях світла
розчинився в припливі ранку у склянці з оцтом
промивати вчорашні рани чекати звістки
від темноокого посланця чий легковажний поступ
намертво в тебе врізав цей час це місце
.
.
кому ти розповіси про зелені стебла
про те як їх страшно різати як болить їм
хлопчик що приходив ночами в ліжко до тебе
розчинився у перших променях світла
розчинився в припливі ранку у склянці з оцтом
промивати вчорашні рани чекати звістки
від темноокого посланця чий легковажний поступ
намертво в тебе врізав цей час це місце
.
.
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {4} | Add to Memories | Tell a Friend
Аудіопоезія у виконанні Мар'яни ;)
Oct. 28th, 2009 | 09:50 pm
Оскільки Мар'яна зараз виявляє активний інтерес до моїх книжок - і до читання вголос, періодично ми поєднуємо корисне з приємним і влаштовуємо такі собі вечори читаної поезії. Вирішили поділитись і з вами.
Якщо ви не чули, як читають Рільке по складах - вам сюди :) Три хвилини долучення до прекрасного.
Якщо ви не чули, як читають Рільке по складах - вам сюди :) Три хвилини долучення до прекрасного.
Ланка | Обуритися письмово Загалом обурених {1} | Add to Memories | Tell a Friend
***
Oct. 23rd, 2009 | 05:24 pm
сліди відчайдушно лізуть поперед кроків
що тобі з мене що тобі з мене хто ти
я вже набачилась за двадцять з гаком років
всі ми такі несумісні сумні істоти
поперед леза лізе поріз полоззя
поперед саней тих на яких завозять
нас і лишають у епіцентрі снігу
поперед дружби ріже пожежа пальців
я непридатна для марафонського бігу
я якщо можна хотіла би тут зостатись
примули примусу ніжні такі котячі
ти наступаєш просто мені на втечу
кроки поперед ніг і самі невдачі
поперед наших спроб підкорити речі
кортики кроків нижеш в брудну дорогу
це мезальянс сталевого і живого
не зупиняйся квітни заради бога
злітними смугами рік волочити ноги
з потойбічночі рвонувши на допомогу
не врятував ні себе ні мене нікого
тріщини в ґрунті пахнуть чужою плоттю
кожну сльозу проковтуй і краплю поту
пальчиком по підборіддю у незвороття
все що не станеться має не статись потай
поперед батька в пекло це добровільне
зречення божевілля у божевільні
де поперед мостів усі ріки спалено
не ухиляйся будьмо чужими сильними
не ухиляйся більма промиє біль нам
бачиш по білому вже поповзли проталини
.
.
що тобі з мене що тобі з мене хто ти
я вже набачилась за двадцять з гаком років
всі ми такі несумісні сумні істоти
поперед леза лізе поріз полоззя
поперед саней тих на яких завозять
нас і лишають у епіцентрі снігу
поперед дружби ріже пожежа пальців
я непридатна для марафонського бігу
я якщо можна хотіла би тут зостатись
примули примусу ніжні такі котячі
ти наступаєш просто мені на втечу
кроки поперед ніг і самі невдачі
поперед наших спроб підкорити речі
кортики кроків нижеш в брудну дорогу
це мезальянс сталевого і живого
не зупиняйся квітни заради бога
злітними смугами рік волочити ноги
з потойбічночі рвонувши на допомогу
не врятував ні себе ні мене нікого
тріщини в ґрунті пахнуть чужою плоттю
кожну сльозу проковтуй і краплю поту
пальчиком по підборіддю у незвороття
все що не станеться має не статись потай
поперед батька в пекло це добровільне
зречення божевілля у божевільні
де поперед мостів усі ріки спалено
не ухиляйся будьмо чужими сильними
не ухиляйся більма промиє біль нам
бачиш по білому вже поповзли проталини
.
.
